Звернення до Президента В.А. Ющенка

2008-07-24 17:22:02

Президентові України
Ющенко Віктору Андрієвичу
м. Київ, вул. Банкова 11

 

 

«Нам час для України жить»

                        І.Я. Франко

 

«Час збирати каміння»

                       Святе писання

 

 

Звернення

           про поточний момент в житті Українського народу і ситуації в Україні.

Вельмишановний пане Президенте, Вікторе Андрієвичу. Не байдужість до долі мого народу і моєї країни змусила взятись мене за написання цього листа. По суті хочу звернути Вашу увагу на ситуацію, причини і можливі механізми впливу на життя нашої країни.

Вже 17 років як ми отримали незалежність, незалежність довгоочікувану, виборювану цілими поколіннями впродовж століть. Що дала вона простій людині, українцю-трудівнику? 52 і 47. Це два числа – перша характеристика скільки нас було і стало. 52 – 47 = 5. Мільйонів людей! Де? Загинуло, померло, не народилося. Загинуло і щодня гине в автокатастрофах, шахтах, пожежах, атракціонах. Помирають від наркотиків, СНІДу, алкоголю… Не народжуються від абортів, безпліддя, страху перед незабезпеченістю. Чого більше – того що дала незалежність чи забрала? І що може дати? Які причини цього всього? Хочу проаналізувати і дати відповіді на багато Чому?

Згадуючи наше недалеке радянське минуле і дивлячись на теперішнє життя ми маємо з чим порівнювати. Людина, її життя – це найвища цінність на нашій Землі, в нашій країні. І ця людина була потрібна для тодішньої системи, потрібна для праці, створення, як казали на «Благо Родины (рос.)». І Родина попри людиноненависницьку сутність прикладала певних зусиль для захисту і благополуччя цієї людини. Намагання втілити лозунг «от каждого по способностям, каждому по труду (рос.)» та багато іншого було реальним. Наріжним каменем системи була ідеологія (так зване Воспитание нового человека). І жили ми в порівнянні з нинішнім – спокійніше, впевненіше. Що ж відбулось? Чому?

За роки Радянської влади ми втомились від научань, заборон… МИ (народ) хотіли перемін і ми їх отримали. Ми були незадоволені. Підсвідомо це було незадоволення тією  брехнею, що чули щодня. Бо ідеологи та партійні керівники проповідували одне, все ніби «кристально чистое (рос.)», а в реаліях воно було не дуже таке чисте, гарне. Наслідком цього незадоволення стала зміна державного устрою, тобто системи. За роки Радянської влади, впродовж 70-ти років створювалась так звана матеріально-технічна база комунізму. І досягнуто було дуже багато в економіці та інших сферах. Тодішнє керівництво УРСР свідомо йшло на розірвання союзного договору, стаючи єдиним і незалежним ні від кого керівництвом потужнішої країни Європи. Це можна порівняти з казкою про Алібабу, який потрапив до печери 40 розбійників - було що брати. В ідеологічному напрямку повелась робота проти усього соціалістичного, комуністичного. В реальному житті відбулось зрощення, під видом так званих реформ двох сил – колишніх владних апаратчиків з завжди структурованою дієвою бандитською системою. Наслідком цього зрощення став теперішній стан справ: в економіці – найприбутковіші підприємства були віддані в так звані приватні руки, в ідеології, що ще більше завдало шкоди країні – бандитська вседозволеність. Підсумком цих подій (початково-перехідного періоду) стали слова відомої людини: «Маємо те, що маємо.»

Зараз модно повторювати: «Разруха в головах (рос.)».Так. Так воно і є. Хвора країна, хворі у різний спосіб люди. Ця «разруха в головах» і є наслідком впливу на ті ж голови. Прославляється з екранів телевізорів, інших засобів масової інформації насилля, відкрите вбивство, розпуста. Ідеалом теперішньої молоді є «крутість», що вбирає в себе перечислені поняття. І цим сміттям, болотом щодня «годується» мільйони наших співвітчизників.

З іншого боку іде боротьба. Зі СНІДом, наркоманією, проституцією... Боротьба з хворобами, в тому числі дитячими. Але ж не так давно цих явищ у масовому масштабі і не існувало. Чому? Бо не було підгрунтя (умов) для них. Заберіть умови і явище зникне. В нас же ж умови створені і ще й підживлюються. Бо це комусь звісно потрібно. В основі цих і інших бід лежать гроші (прибуток). І на цих явищах з різних сторін заробляються гроші. З одного боку тими, кому це вигідно, з іншого – так званими борцями проти.

Один відомий в нашій країні прем’єр свого часу задавав питання не менш відомому президенту: «Що Ви хочете щоб я Вам побудував? І я побудую». Невдовзі цей прем’єр сам став президентом і мав можливості впродовж довгого часу «будувати». Що ж залишено в спадок від нього. Залишено те, що наведено мною вище. Це те з чим наш народ не хотів коритись, піднявшись на Майдані 2004 року Спрацювала так звана імунна система нації (нації, як живого організму), бо те що представляє загрозу для живого організму – знищується імунною системою, або знищує організм. Є ще третій перехідний варіант – перехід в хронічну форму, що і відбувається зараз, на даний час.

Іншим чинником, основою подій Майдану і всього життя нашої країни була і є дія і втручання вищих сил - Божої сили, Святого Духа – це та дія, що побудила серця мільйонів наших співвітчизників (і моє в тому ж числі) вийти на Майдан. Чому? Бо брехня і свавілля тодішнього керівництва перейшли всі можливі межі.

Ця брехня живе  і зараз... Система, що створювалась впродовж 15-ти років спрямована на розділ, переділ і перетік надбання нашого народу, так званої тодішньої матеріально-технічної бази комунізму в руки кількох кланованих структур, створених внаслідок зміни державного устрою країни. На даний час система полягає в зароблянні коштів на потребах простих громадян. Потрібні гроші – піднімається ціна на той чи інший товар, послугу, тощо. Пояснення завжди знаходиться. Це і є підгрунтям інфляції. Проста людина стала джерелом заробляння. Заробляють на здоров’ї людини, на її правах: медики, педагоги, правоохоронці, судді, чиновники – всі в чиїй компетенції і є вирішення того чи іншого питання. Це ще одне насліддя залишене так званими реформами. Чому? Від безвідповідальності, вседозволеності і безкарності.

Люди втомились, власне також від вседозволеності, яка подається як   так звана демократія. Це свавілля обернулось для простої людини у незахищеність. І державна система, яка покликана захищати простого громадянина насправді по суті своїй спрямована проти нього.Ми живемо за словами Остапа Бендера: «Спасение утопающего – дело рук самого утопающего (рос.)» - це у всіх сферах теперішнього життя.

Ще один аспект нашого буття – це зайнятість. Орієнтири теперішньої «крутизни» потребують коштів. Люди не зайняті, не працюють. Це теж є підгрунтям для злих вчинків. Від незайнятості береться дурь, що виливається в наркоманію, алкоголізм. Потреба в коштах спонукає до вчинення злочинів. Можна звичайно ще довго перераховувати наші біди і негаразди і ставити багато Чому? Але суть мого звернення зводиться до вирішення наших негараздів. А ця суть безпосередньо пов‘язана з Вами Вікторе Андрієвичу, як главою нашої держави, з Вашою працею, діяльністю. У Вас я бачу істинного батька нації і більше того ставленника Божого. І Ваше одужання (за яке я молюсь щоденно з 2004р.) після замаху на Ваше життя є тому підтвердженням.

Однією з основних проблем життя країни є кадрове наповнення влади. Більшість керівного апарату країни не представляють інтересів громадян. Люди це відчувають. Хоча не всі бачать і далеко не всі розуміють. Наш український народ є надто покірний, миролюбивий (в противагу деяким нашим сусідам). Наша покірність закладена генетично і взрощена впродовж років комуністичного правління. Чи не час згадати «якого ми роду?»: козацького. Чи не час відчути в собі голос крові, пробудити дух наших предків – вільних сильних і справедливих людей. В яких в пошані була чесність, мужність, а побожність стояла на першому місці і передавалась з кров’ю батька і молоком матері.

Отож вернувшись до кадрового питання – його треба вирішувати. Кадри треба міняти. Знову питання Як? На кого? Як – це питання технічне, думаю у президентської влади досить повноважень. А на кого? Це ключова ланка мого листа. Свого часу провладна комуністична система оперлась на потужну, структуровану силу – криміналітет. Я ж хочу звернути Вашу увагу на ще більш потужну, чисту силу – Християн. Вважаю цю силу єдиною, здатною до чесного, справедливого керування нашою країною. Ми всі на даний час вважаємо себе християнами: один, два рази на рік відвідуємо храми, ставимо свічки, навіть даємо пожертви і будуємо храми. Дійсно за роки незалежності здійснено великі зміни в церковному житті. Але на скільки вони відповідають істині. Я майже не чую Євангельського слова. Замість слова Божого нас учать через засоби масової інформації про обряди, церкви, монастирі, ікони.

У цьому кроці, вважаю Ви повинні проявити ініціативу. Доречним може бути зібрання так званого круглого столу загальноконфесійного, із запровадженням істинно християнських канонів поведінки в суспільстві, вихованні громадян, научанні євангельського вчення. Згадаймо наше давнє державне гасло: «Бог, Україна, Воля». Бог - на першому місці. То ж яку Україну можемо «конструювати» і будувати, якщо не виконано жодної умови цього гасла. І що розуміти під словом Воля? Теперішню вседозволеність? Я дозволю собі нагадати християнське визначення слова «Воля». Відповідно християнському трактуванню Воля – це свобода від гріха. Згадаймо як дісталась нам теперішня незалежність. Без крові, пострілу, боротьби. Чи не Господній це подарунок. Які багатства налічує наша земля? Чи і це не Господній подарунок? То ж чи не час віддати подяку Богу за таку щедрість і «благословіння»?

В даний час ми підійшли до рокової межі. Надходить загальнодержавна криза. Вона вже назріла, тільки ще себе не проявила. Практично всі теперішні партії – банкрути (зі своїми так званими ідеологіями, суть яких є тільки в передвиборних обіцянках). Це є підґрунтям для виходу на перше місце нової, істинної ідеології – Християнства. І я впевнений, що мало знайдеться опонентів, а народ прийме і зрозуміє.

Нашим спільним завданням номер один є виробити стандарти і цінності на основі християнської моралі життя.

Ми входимо в нову епоху. Колись, як казали, залп «Аврори» почав відлік новій епосі. Зараз Майдан дав відлік новій епосі. Треба щоб ця епоха була епохою істини. Для цього треба докладати зусиль – в правильному напрямку! Головним насущним питанням є ідеологія. Комуністи в 20-х і 40-х роках отримали набагато гірший спадок ніж зараз. І наведення ладу почали з запровадження своєї, марксистсько-ленінської ідеології. Тільки в чому суть її. А в основі суть та ж, що і християнства, тільки богом хотіли бути вони, комуністи. І гасла комуністів повністю дублюють християнські. Це покора рівність, братерство, прославлення, єдність… То ж про це все треба говорити, донести істину (що є і було в основі комунізму) до простої людини, українця. Багато людей зараз оглядаються на совєтське минуле. Але дивитись треба вперед і жити майбутнім, а не минулим. Ідеологічну пустоту слід заповнити Українською національною християнською ідеєю. Основою повинно бути Євангельське вчення. Щоб правильно жити, треба правильно робити (чинити); для того треба правильно думати, а щоб правильно думати – треба знати, що є правдою (істиною). Ісус Христос перед розп’яттям сказав Пилатові – «Я є істина» Ів. 18:37. Отже людей потрібно «научати істині». Починаючи змалку, використовуючи систему освіти. Комуністи не стидались на основні місця в освіті ставити марксизм-ленінізм. То ж чи ми маємо християнську науку «загортати в істину» і подавати як факультативи. Ні! Це має бути основою освіти – від дитячого садка до вищих учбових закладів.

Дивлячись на наше сьогодення ми всі відчуваємо втому. Ця втома з кількох причин. Незайнятість, хаос, перенапруження. В загальному в країні невидимий і видимий хаос. Питання наведення ладу переплітається з питанням, поставленим вищезгаданим прем’єром: «Що ми будуємо?», на яких засадах. Як примирити протиборствуючі політичні і кланові сторони. Знов же ж вихід в християнському підґрунті. Пропоную ініціювати Вам загальнодержавне покаяння, вибачення всіх політичних сил і лідерів один перед другим, перед всім народом (я думаю Ви погодитесь – є за що). І простим громадянам один перед другим. Це має бути другий Майдан. Це має бути загальнонаціональним днем. Передувати цьому покаянню має потужна християнська проповідь, яка повинна донести істину Христову, істину Віри до сердець наших громадян.

Після цього очищення можна спільно, всім разом починати «Збирати каміння» (чисте каміння чистими руками).

Даремні потуги в боротьбі з корупцією, хабарництвом, наркоманією… тощо, якщо не усунути підґрунтя. Крім нас самих (народу) його ніхто не усуне. Ні Європа ні інвестори, ні будь-які союзники, чи недруги.

Ми живемо в прекрасній країні, з прекрасним народом і не побоюсь слова похвали – прекрасним Президентом. Ви є істинно український президент, за духом, мисленням українець. Ваші попередники українські патріоти боролись і віддавали життя за Україну не маючи ні влади, ні незалежності. Ви ж наділені всією повнотою влади. Використайте її, не втрачайте ініціативи. Вкажіть своєму народові шлях до процвітання. Він того заслужив. У пошані у всі часи у всіх народів була сила. І сила аргумент серйозний. Але на будь-яку силу знайдеться сильніша сила. Але сила над усіма – це Божа сила і не посоромлений буде той, хто надію складає на Бога, тому вважаю, що відокремленість, згідно законодавства церкви від держави не повинна бути перешкодою для повернення до наших національних, історичних – одвічних орієнтирів та цінностей.

 

 

З повагою і вдячністю
Гарон О.Т.

24.07.2008 р.