Небезпеки статевих стосунків

2013-06-22 08:40:58

Небезпеки статевих стосунків криються в венеричних хворобах, що передаються статевим шляхом. На сьогоднішній день є більше 20 збудників здатних викликати статеві захворювання. Вони поділяються на 3 основні групи:

- бактерійні: сифіліс, гонорея, хламідіоз, мікоплазма, уреаплазма, трихомоніаз, кокові та багато інших;

- вірусні: ВІЛ-інфекція, герпетична група вірусів, гепатити, папіломавіруси;

- паразитарні: лобкові воші, короста, грибки.

I БАКТЕРІЙНІ СЗ

ХЛАМІДЮЗ

Що таке хламідіоз ?

Хламідіоз (вигляд хламідії) маловідома небезпекаХламідії - мікроби з особливим циклом розвитку, що здатні розмножуватись в середині клітин організму і переходити в стійкі, до дії різних факторів, форми. У дорослих передача хламідійної інфекції відбувається, основним чином, статевим шляхом, однак можливе зараженння і через інфіковані предмети. Інкубаційний період захворювання 10-20 днів, проте через наявність безсимптомних форм, які складають до 70% у жінок і до 40% у чоловіків, час захворювання встановити практично не можливо, а більшість інфікованих вважають себе здоровими.

Чим небезпечний хламідюз ?

У жінок з запальними процесами матки та яєчників (ендометрити, аднексити і ін.), вагіни та шийки матки (кольпіти, цервіцити, ерозії шийки матки і ін.) частота виявлення хламідій складає більше 50%. їх виділяють у 40% хворих гонореєю і трихомоніазом. Найважчим проявом хламідійної інфекції у жінок є сальпінгіти (запальні процеси маткових труб), які можуть приводити до таких важких ускладнень як позаматкова вагітність та непліддя. В ряді випадків (до 40%) хламі-дійний сальпінгіт перебігає без скарг і виявляється тільки при обстеженні з приводу непліддя з використанням спеціальних методів. Серед неплідних хламідіоз виявляється у 50%. При неплідді, повязаному з непрохідністю труб, частота хламідіозу досягає 70%. У вагітних інфекція виявляетья в 10-15% випадків. Часто запальні процеси статевих органів супроводжують хламідійний уретрит та цистит.
У мужчин уражується сечовивідний канал (уретрит), простата (простатит), яєчки та їх додатки (епідідиміт), пряма кишка (проктіт) і ін. органи. Як наслідок тривалої інфекції цих органів, може знизитись статева активність (імпотенція) або відбутись різка зміна сперми - чоловіче непліддя, яке є причиною 50% подружнього непліддя.
Особливою клінічною формою хламідіозу є Хвороба Рейтера, яка характеризується трьома симдромами: ураженням очей (коньюктивіт), суглобів (артрит) і сечостатевих органів (уретропростатит). При цій хворобі можливе також ураження слизових та шкіри.
Дуже небезпечним є хламідіоз під час вагітності. Плід може інфікуватись внутріутробно. Це є причиною невиношування (ранні та пізні викидні), багатоводдя, відставання в розвитку плоду і ін. патології. Новонароджені при проходженні через інфіковані родові шляхи матері часто заражаються хламідіями. При цьому у них виникають важкі ураження очей, дихальних шляхів, вух і ін. органів.
Особливе значення має проблема сімейного хламідіозу. Захворювання може проявлятись у дітей і в більш старшому віці. Ураження сечостатевих органів за звичай не дає виражених скарг. Може спостерігатись пієлонефрит, запалення простати у хлопчиків, скарги на почервоніння, свербіж, слизово-гнійні виділення у дівчаток. Це диктує необхідність обстеження на хламідіоз дітей з вказаними скаргами, особливо, при виявленні хламідіозу у одного з батьків.
Можливі захворювання дихальних шляхів та зіву і у дорослих в результаті орально-генітальних контактів.

Симптоми

Більшість людей з хламідіозом не мають симптомів - 70% жінок та 40 % чоловіків. Тому вони довший час не знають, що є інфікованими і є джерелом зараження інших.
Якщо симптоми є, вони нічим не відрізняються від тих, що є й при інших СЗ. Відразу зверніться до лікаря, якщо з'явились печія, різі при сечовиділенні, незвичні виділення з вагіни або статевого члену, болі чи інші дизкомфортні явища в ділянці статевих органів. В жінок також можуть бути кровотечі в міжменструальний період, болі внизу живота, а також болі під час статевого акту, порушення менструального циклу - "затримки".

Чи потрібно тестуватись ?

Єдиний спосіб взнати чи маєте Ви хламідійну інфекцію - пройти лабораторне тестування. Так як хламідіоз є дуже поширеним, люди що живуть статевим життям повинні проходити обстеження щонайменше раз в рік, навіть якщо вони почуваються здоровими.
Є багато методів визначення хламідійної інфекції - забір тампонами клітин з уретри та шийки матки для визначення збудника прямими методами та неінвазивні методи визначення стадії захворювання за наявністю та співвідношенням різних класів антитіл до хламідій в сироватці крові. Останній метод приносить більшу користь при хронічному, безсимптомному (латентному) перебігу та при локалізації процесу у важкодоступних для прямого обстеження місцях і тканинах (труби, яйники, ендометрій, простата, яєчки, верхні ділянки уретри). Звичайний мазок, який забирають для профілактичного гінекологічного дослідження не визначає хламідій.

 

ГОНОРЕЯ (ТРИПЕР - побут.)

Що таке гонорея ?

Це давно відоме статеве захворювання, що викликається мікробами -гонококами. При ньому можуть уражуватись сечостатеві органи, зів, пряма кишка та суглоби. Симптоми захворювання з'являються через 2-10 днів після зараження. Слід пам'ятати, що у більшості хворих жінок, а також приблизно в 1-2 з 10 мужчин симптоми можуть бути відсутніми.

Симптоми

У жінок - незвичні виділення з вагіни, печія при сечовиділенні, біль в малому тазі, захворювання зіву ("хворе горло" - при оральному сексі) та прямої кишки (при анальному сексі).
У чоловіків - печія при сечовиділенні, жовто-білі мутні гнійні виділення з отвору статевого члену, захворювання зіву та прямої кишки при оральному та анальному сексах відповідно.
У дітей (дівчаток) - інфікування може бути внаслідок сексуального насилля або через предмети гігієни від хворої матері нестатевим шляхом і проявлятись гнійними виділеннями та печією в районі статевих губ.

 

ТРИХОМОНІАЗ

Що такеТрихомоніаз ?

Це одне з найпоширеніших статевих захворювань на земній кулі, що викликається дрібними мікроскопічними паразитами (не мікробами) - вагінальною трихомонадою (Trichomonas Vaginalis - латин., скорочено - ТВ). Уражуються сечостатеві органи. Симптоми захворювання з'являються через 4 дні, а деколи через З тижні після статевого контакту.

Симптоми

У жінок - виділення з вагіни жовтого, сіро-зеленого кольору з неприємним запахом, можуть бути надмірними і прозорими, свербіння у вагіні та довкола зовнішніх статевих органів, біль при сечовиділенні та під час статевого акту.
У чоловіків - печія при сечовиділенні, слизово-гнійні прозорі виділення з отвору статевого члену. Більшість чоловіків мають мінімальні симптоми або їх не відчувають взагалі і є безсимптомними носіями не знаючи про це і інфікуючи соі'х партнерок.
У дітей (дівчаток) - інфікування може бути внаслідок сексуального насилля або через предмети гігієни від хворої матері нестатевим шляхом і проявлятись гнійними виділеннями та печією в районі статевих губ.

Діагностика

Полягає у взятті матеріала з шийки матки та вагіни (у жінок) та уретри (у чоловіків) з наступною мікроскопією нефарбованих мазків ("жива крапля"), а при необхідності - виділенням культури збудника у спеціальному рідкому середовищі.

 

СИФІЛІС

Що таке сифіліс?

Одне з найдревніших статевих захворювань, що в даний час має характер епідемії в нашій країні та сусідніх країнах. Викликається мікробом - блідою трепонемою (спірохетою). Якщо не пролікувати його на ранній стадії - викликає серйозні захворювання внутрішніх органів. Клінічний перебіг нелікованого сифілісу включає три фази - первинний, вторинний та третинний. Хворі вагітні можуть передати інфекцію плоду.

Симптоми

Первинний сифіліс - безболісна язвочка в ділянці статевих губ, вагіни, шийки матки чи на статевому члені (деколи в роті або прямій кишці) - твердий шанкр, який з'являється на місці проникнення збудника через 2-6 тижнів після контакту. У жінок в 50% випадків вона непомітна через глибоке розміщення. Без лікування через 6-8 тижнів язвочка зникає і розвивається вторинний сифіліс.
Вторинний сифіліс - системне ураження кровоносних судин (васкуліт) з різноманітним набором симптомів - підвищення температури, озноби, болі в суглобах та м'язах, зміни на шкірі та слизових у вигляді різноманітних висипань та ерозій. На цій стадії уражуються печінка, нирки, шлунок. Через широкий спектр ураження різних органів сифіліс може "маскуватись" під різні терапевтичні захворювання - ревматизм, гепатит, виразку шлунку, ішемічну хворобу серця, туберкульоз та інші інфекційні захворювання. Нерозпізнаний і нелікований на цій стадії сифіліс переходить у кінцеву стадію третинного сифілісу.
Третинний сифіліс (або пізній) - ця стадія може розвинутись через багато років після інфікування і супроводжуватись важким ураженням мозку, судин, печінки, нирок.

 

II. ВІРУСНІ СЗ

ГЕРПЕС

Що таке герпес ?

Вірус простого герпесу (ВПГ або HSV, англ.) спричиняє появу болючих дрібних пухирців (везікул) на губах , слизових рота, очей (оральний герпес) або на статевих органах (статевий герпес). С два типи вірусу простого герпесу: HSV-1 є причиною орального, а HSV-2 - генітального (статевого) герпесу. Але кожен з типів може інфікувати обидві ділянки і тому поділ вірусів на типи з клінічної сторони значення не має.

Симптоми

Раптове періодичне висипання множинних дрібних пухирців (везикул) з прозорою рідиною в ділянці статевих органів, губ та слизової рота, які тріскаючи залишають довго заживаючі виразки.
Почервоніння, печія, біль та свербіння в навколишній ділянці.
Збільшення довколишніх лімфовузлів.
Підвищення місцевої та загальної температури.

Чи с герпес небезпечним ?

Спалахи герпесу є дискомфортним, проте рідко серйозним в медичному плані станом. Як і при інших вірусних захворюваннях, повної ліквідації віруса та вилікування досягнути неможливо, проте прийом протигерпетичних засобів прискорює загоєння уражень, зменшує інтенсивність симптомів, попереджує виникнення повторних спалахів (зменшує їх кількість). Однак більшості людей з герпесом лікування не потрібне, для них важливішою є психологічна проблема -суспільний "ярлик" герпесу як статевого захворювання.

Як передасться герпес ?

Більшість часу вірус "ховається" в неактивному стані в нервових вузлах спинного мозку. В цей час заразитись герпесом неможливо. Під час активної фази (реактивація, загострення, рецидив), яка триває від 6 до 20 діб вірус мігрує з вузлів по нервовим провідним шляхам на поверхню шкіри і слизових, де він міститься в пухирцях (везікулах) в інфекційному стані і звідки може передатись іншим при статевих контактах, поцілунках, оральному сексі.
В невеликому проценті випадків передача вірусу може відбутись і поза спалахами в безсимптомний період через міграцію вірусу на поверхню шкіри в такій малій кількості, яка не викличе типових для герпесу симптомів (пухирців, печії, свербіння, ерозій).

Вагітність і герпес

В рідкісних випадках герпес може передатись від вагітної мами до новонародженого під час пологів з серьозними наслідками для дитини. Переважно це стається, якщо жінка вперше заразиться герпесом в останні тижні вагітності -тому, якщо Ви вагітні, користуйтесь презервативами або відмовтесь від сексу в цей небезпечний період аж до народження дитини.
Жінки, які мали герпес до вагітності (наявність захисного рівня антигерпетичних антитіл за тестом крові) мають дуже низький ризик передачі віруса дитині. Це підтверджує медична статистика: приблизно 20-25% вагітних мають статевий герпес, але менш ніж 0.1% новонароджених має герпетичну інфекцію.

 

СТАТЕВІ БОРОДАВКИ, ВИКЛИКАНІ ВІЛ Вірусами Папіломи Людини, НРУ - англ.)

Що таке впл?

HPV - назва групи вірусів до якої входить 70 різних типів. Деякі з них викликають появу бородавок на руках або ступнях, а інші на статевих органах. Однак, в значної частини людей не має видимих утворів і вони навіть не знають, що є інфікованими.

Як виглядають статеві бородавки ?

Це множинні нарости у вигляді потовщень шкіри в ділянці статевих губ, вагіни, отвору прямої кишки, шийки матки, а в чоловіків на статевому члені, калитці, промежині та бедрах. Вони бувають виступаючими або плоскими, одинарними або множинними, малими або великими. Деякі, зливаючись, нагадують за формою головку кольорової капусти. Деколи зміни шкіри є настільки малими, що діагностувати їх може тільки лікар з допомогою спеціальних інструментів -"мікроскопічні бородавки". В інших випадках, ВПЛ можуть жити в шкірі взагалі не утворюючи ніяких змін - субклінічна ВПЛ-інфекція.

Хто може заразитись бородавками або HPV ?

HPV - інфекція може уражувати статево активних осіб будь-якої статі, віку, сексуальної орієнтації, раси та соціального становища. Рідше - дитина може інфікуватись від матері під час пологів.

Як передаються бородавки або HPV ?

HPV поширюються через прямий контакт зі шкірою інфікованої людини під час вагінального, орального чи анального сексу. Бородавки на руках викликаються іншими типами вірусів і контакт з ними не призводить до виникнення бородавок статевої локалізації.
Час інкубації тривалий - від декількох тижнів до декількох місяців на момент їх появи після статевого контакту або бородавки не з'являються на шкірі взагалі. Внаслідок цього важко встановити коли та від кого Ви заразились бородавками. Дуже мало відомо про передачу інфекції при субклінічній формі, хоч вважається, що вона є менш заразною.

Як взнати чи я інфікований/а HPV ?

Часом це важко встановити. Можна не бачити бородавок, якщо вони у вагіні, шийці матки чи в прямій кишці. Часто вони плоскі та тілесного кольору. Дуже рідко вони супроводжуються такими симптомами як свербіння, біль або кровотеча.
Деколи ненормальний цитологічний (профілактичний онкологічний) мазок із каналу шийки матки при гінекологічному огляді є застереженням про можливу наявність HPV - інфекції.

ЯКИИ ЗВ'ЯЗОК МІЖ HPV, СТАТЕВИМИ БОРОДАВКАМИ ТА РАКОМ ?

Рак шийки матки викликають інші типи вірусів ВПЛ, ніж ті, що викликають статеві бородавки. Але жінки з бородавками, як і ті, що їх не мають, повинні проходити щорічно онкологічне цитологічне обстеження - воно є найкращим захистом від раку шийки матки. Цитологічний мазок виявляє появу нетипових клітин на поверхні шийки матки. Рак майже завжди можна попередити з допомогою ранньої діагностики та лікування цих змін.


ГЕПАТИТ В

ШО ТАКЕ ГЕПАТИТ В ?

Це дуже заразне вірусне захворювання з ураженням печінки. Протікає від безсимптомних до дуже важких форм, з інкубаційним періодом до 6 місяців. Деяка частина населення може після клінічного видужання, залишитись носієм на все життя, інфікуючи ближніх. У цих людей хронічне захворювання печінки прогресує і переходить в цироз та рак печінки. Шанс розвитку раку печінки є в 300 разів вищим у носіїв вірусу.

Хто може заразитись гепатитом в ?

Кожен може мати це захворювання, але ризик зараження збільшується якщо ВИ:
Статево активні;
Вживаєте наркотики і користуєтесь однією голкою;
Практикуєте небезпечний секс;
Працюєте в медицині і маєте контакт з кров'ю;
Маєте/мали додаткових партнерів;
Користувались медичними послугами в закладах де не дотримуються вимог
стерилізації інструментів;
Маєте інше СЗ;
Живете з людиною хворою на гепатит.

Як інфікуються вірусом ?

Через незахищений статевий контакт, при контакті з інфікованою кров'ю та іншими рідинами організму (сечею, молоком, спермою). Вірус міститься в спермі, слюні, вагінальній рідині, тому заразитись можна при любому сексі (оральному, вагінальному, анальному).
Контакт з кров'ю - якщо Ви мали контакт з кров'ю хворого - вірус може ;,!; потрапити у Ваш організм через дрібні порізи шкіри, відкриті язвочки, зволожені
місця , якими є рот та вагіна. Рідше інфікують лікарі, вводячи непротестовану кров або її компоненти. Заразитись можна також через спільну/чужу бритву, зубну щітку, на яких є невидимі залишки крові. Небезпечним є будь-які введення ліків/наркотиків спільними голками, проколювання вух, татуювання, голкотерапія, при недотриманні принципу одноразовості інструментарію або вимог його стерилізації.

Які симптоми ?

У багатьох людей симптомів не має і вони вперше взнають, що є носіями тільки по аналізу крові. У деяких з'являється жовтяниця шкіри та очей, сечі, розлади кишкового тракту, температура, загальна слабкість, втрата апетиту, суглобові болі.

ВІЛ-ШФЕКЦІЯ ТА СНІД

НАВІЩО МЕНІ ЗНАТИ ПРО ВІЛ-ІНФЕКШЮ ТА СНІД ?

На відміну від інших хвороб, СНІДу можна уникнути. Ваші знання про СНІД перший крок захисту від нього. В США є від 800 тис до 1,2 млн. інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), а в Україні це число складаєЧо^гис і невпинно зростає. Україна посідає "перше" місце серед ВІЛ-інфікованих, які заразились через довенне вживання наркотиків. Цей вірус руйнує клітини імунної (захисної) системи, яка бореться з інфекціями та іншими захворюваннями. Безсимптомний період при ВІЛ-інфекції триває місяці або й роки. СНІД - скороченна назва Синдрому Набутого Імунного Дефіциту - останньої, найважчої стадії ВІЛ-інфекції, при якій з'являються загрожуючі життю інфекції та ракові захворювання, що дуже виснажують хворого і призводить до смерті.

ЯК ІНФІКУЮТЬСЯ люди ?

Вірус поширюється через кров, сперму та вагінальні виділення інфікованої людини. При контакті з цими рідинами людина може інфікуватись. Це також може статись при практикуванні специфічних статевих відносин (гомосексуалізм) і вживанні наркотиків через спільні голки. Матері, інфіковані ВІЛ, можуть передати вірус дитині під час вагітності або родів. У виняткових випадках, можна інфікуватись при переливанні непротестованої донорської крові.
Багато з інфікованих не знають про існування у них захворювання через те що, відсутні симптоми протягом багатьох років і є джерелом зараження для інших.

Чи потрібно тестуватись ?

Якщо протягом 6 місяців у Вас були ситуації описані вище (пов'язані з ризиком заразитись ВІЛ) пройдіть тестування в спеціальних лабораторіях або анонімних кабінетах. Тест на визначення антитіл до ВІЛ - речовин, які виявляються в крові навіть коли симптоми хвороби є відсутніми. Позитивний тест повинен бути підтверджений двіччі, а кінцеве заключення про наявність антитіл до вірусу ВІЛ видають після спеціального підтверджуючого тесту.

 

ДЕЯКІ ЗБІРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИЧИНАМИ ЯКИХ Є СЗ

ВАГІНІТ (КОЛЬПІТ)


Кожна жінка стикалась з цим захворюванням щонайменше раз в житті. Вагінітом (запалення слизової вагіни) називають стан, який супроводжується свербінням або печією у вапні, часто з незвичним запахом та виділеннями. Найбільш поширеними є три типи : бактерійний вагіноз (гарднерельоз), дріжджовий (кандідозний) або трихомонадний кольпіти.

Сам вагініт рідко є небезпечним. У більшості жінок він просто лікується. Для вагітних він може складати набагато більшу небезпеку як для матері так і дитини. Часто вагініт супроводжує більш серйозні СЗ.

Причини вагінітів

Здорова вагіна містить збалансовану кількість різних видів бактерій. "Добрі" (кисломолочні) бактерії допомагають підтримувати стан слизових слабокислотним. Це утримує шкідливі бактерії від надмірного росту. Здорова вагіна виробляє слизоподібні виділення прозорого або слабомолочного кольору зі слабким запахом. Коли баланс вагіни порушений, шкідливі бактерії (анаероби, грибки) починають рости занадто швидко, що викликає інфекцію (дизбактеріоз). Виділення набувають додаткового забарвлення та/або запаху. Небезпечні мікроорганізми можуть передаватись через секс. Інші причини, що порушують вагінальний баланс включають: антибіотики (ін. ліки), вагітність, спринцювання, синтетична нижня білизна та тісні штани, погане харчування, деякі ендокринні захворювання (діабет, гіпотиреоз), використання вагінальних спреі'в, любрикантів (синтетичних сполук для змазки презервативів), протизаплідних таблеток.


УРЕТРИТ

Що таке уретрит?

Уретрит - термін, що використовують медики для опису інфекції уретри (каналу, по якому проходить сеча з сечового міхура). Він означає, що після тестування гонорея була виключена, як причина захворювання уретри. Його причиною є інші статеві трансмісивні мікроорганізми-хламідії, трихомонади, мікоплазми (уреаплаз-ми), стрептококи, віруси герпесу та ін. Серед багатьох організмів, що викликають уретрит, найпоширенішим та найсерйознішим збудником є хламідії.

Які симптоми уретриту у мужчин ?

Провідні симптоми включають: виділення з статевого члена, печію та різі під час сечовиділення, печію чи свербіння навколо отвору сечового каналу. Найчастіше симптоми проявляються вранці. У деяких чоловіків симптоми відсутні або настільки слабкі, що не помічаються ними.

Чи можуть жінки мати уретрит ?

Жінки дуже легко можуть інфікуватись мікроорганізмами, які викликають уретрит у мужчин.

Чи с небезбечним уретрит ?

Так, якщо залишити його нелікованим.
При цьому, як жінка так і дитина можуть мати більші ускладнення, ніж чоловік.
Не легковажте, якщо не помічаєте ніяких симптрмів або вони є дуже слабкими. Залишені нелікованими збудники, що викликають уретрит (особливо хламідії) можуть призвести до розвитку повного спектру захворювань вказаного в розділі Хламідіоз.

Чи потрібно робити аналізи ?

Зверніться до лікаря для обстеження та лабораторного тестування. Ви можете пройти тестування, навіть якщо не маєте симптомів. Так як причиною уретриту може бути гонорея, вона повинна бути виключена лабораторно, перед тим як Вам повідомлять, що у Вас є уретрит - негонококовий уретрит. Важливо обстежитись на наявність інших статевих трансмісивних захворювань (СЗ), так як наявність однієї може бути індикатором можливого зараження й іншими супутніми СЗ.

Як лікується уретрит?

Уретрит лікують антибіотиками, антитрихомонадними та антивірусними засобами.
В залежності від видів збудників, які викликали уретрит, Вам можуть призначити різні схеми лікування різної тривалості - від одноразового прийому ліків до декіль-катижневого курсу, з можливістю повторення вразі незадовільного лікувального ефекту. Принципи лікування - дивись розділи СЗ.

Як запобігти уретриту?

Рекомендації по запобіганню уретриту такі ж, як і інших статевих захворювань (СЗ), включаючи ВІЛ/СНІД - дивись шість заповідей профілактики СЗ.

ШІСТЬ ЗАПОВІДЕЙ ПРОФІЛАКТИКИ СЗ:

1. обмежте статеву активність. якщо вам невідомий попередній статевий досвід партнера, або ви в даний час хворієте на сз.
Ви можете виявляти свою любов іншими способами - дотиками, поцілунками, погладжуванням, словами. Використання рук та мови для надання та отримання задоволення є безпечним.

2. користуйтесь презервативами.
Використовуйте кожен раз презерватив від початку до кінця занять сексом. На сьогодні доступними є як жіночі, так і чоловічі презервативи для орального, генітального та анального сексу. Для додаткового захисту користуйтесь спер-міцидними гелями (креми, що містять речовини, що інактивують сперматозоїди) або спеціальними сперміцидними та анти-СЗ пінками. Використовуйте їх з презервативами, а не замість них.

3. будьте готові!
Майте завжди при собі латексні презервативи і будьте готовими користуватись ними. Ні в якому разі не вступайте
в статеві стосунки без них. Пам'ятайте - людина завжди приймає неправильні рішення (відмовляється від безпечного сексу) в збудженому стані, особливо якщо вона перебуває в стані сп'яніння. Не соромтесь носити с собою презервативи -буде краще, якщо партнер/жінка/чоловік/батьки/ діти знайдуть у кишені чи портмане їх, ніж бланк з результатами позитивного тесту на СНІД чи інше СЗ. Привчіть до цього, як до ношення носової хустинки та гребеня, всіх членів сім'ї в тому числі статевозрілих дітей-підлітків.

4. обмежте число статевих партнерів.
Чим більше число людей з якими Ви вступаєте в статеві стосунки, тим більший ризик захворіти СТ. Якщо Ваш партнер має/мав статеві стосунки з іншими, Ви також маєте ризик заразитись СЗ. Памятайте, що сексуальна поведінка людини, керована, здебільшого, інстинктом , а не розумом і тому не беріться самі визначати наявність та кількість статевих партнерів у Вашого партнера і, відповідно, Вашу безпеку щодо можливості заразитись СЗ.

5. відвідуйте лікаря та проходьте лабораторне обстеження.
Якщо Ви підозрюєте наявність СЗ у себе - відразу звертайтесь до лікаря.
Попросіть Вашого партнера (-ів) теж здати аналізи, щоб потім не заразитись від нього повторно, якщо він залишиться непродіагностованим та нелікованим, Якщо Ви живете статевим життям - тестуйтесь щонайменше раз у рік.

6. отримайте лікування.

 

За матеріалами Національного інституту Здоров'я США