Крижана вода омолоджує і оздоровлює орга­нізм

2013-06-23 09:36:33

Якщо два-три рази на тиждень купатися в ополонці, можна забути про грип та ангіну, стверджують прихильники мо­р­жування. Однак моржувати можна не всім. Хворим на атеросклероз, гіпертонію, ревматизм, активні форми туберкульозу легенів та на інші гострі й хронічні недуги моржуванням займатися не можна.

Розумно використаний холод, за словами фахів­ців, може зняти набряки, запалення, оновлює тканини організму. Моржування підвищує працезда­т­ність, опірність організму до холодових, психічних і фізичних навантажень.


— Новачкам найкраще починати із занять у сек­ції моржування, — каже лікар-терапевт 1-ї міської лікарні Олег Дзісяк. — Бо зимове плавання — сильнодіючий метод загартовування організму людини, тому потрібно точно виконувати всі рекомендації фахівців. У першу зиму у воді можна бути лише 20 секунд, наступного сезону — 40-50 секунд, а на третій сезон — 60-70 секунд.

Пані Надія займається моржуванням вже 20 ро­ків. Каже, що весь цей час не хворіла на грип. Вперше скупалася в ополонці у 35 років. Пригадує, що тоді почувалася, немов 15-річ­на дівчина.


— Моржами не стають, у моржі посвячують, — смі­ється співрозмовниця. — Вклякаєш на землю і просиш у Бога здоров’я для себе і для всіх людей. А потім вперше пір­наєш.
Перед тим, як увійти в воду, моржі добре розігрі­вають тіло — бігають або займаються на тренажерах, доки не спітніють.

— У воді я тричі занурююся з головою, — каже жінка. — А коли виходжу, то не витираюся, а накидаю на себе бавовняний одяг і енергійно рухаюся. Хвилин через 10-15 від­чу­ття — як у парній. Можна випити і гарячого чаю.
Жінка не лише моржує сама, а й загартовує з місячного віку свого внука Віталія Галабурду.
— Батьки навіть не здогадувалися, — сміється. — А тепер дякують. Хло­пчик росте здоровим. А якось моя донька Ліля з подружкою Любою дуже за­хво­ріли, то я їх вилікувала за півгодини. Змусила вмитися крижаною водою і побігати навколо будинку в 20-градусний мороз.
Жінка згадує, як шість років тому обвалився міс­ток біля ополонки в парку, коли священик правив там Йорданську слу­ж­бу. Тож багато літніх жінок, які ніколи не займалися моржуванням, мимоволі скупалися. На щастя, ніхто не захворів.


— Я помітила, що йорданська вода має лікувальні властивості, — ді­литься пані Надія. — Моя бабця також розповідала, що у 20-х роках на Йордан дівчата вмивали ноги в ополонці. Вважалося: хто першим встигне вмитися, той буде здоровим і щасливим увесь рік.

Гінеколог дитячої мі­сь­кої лікарні Алла Лопатко почувається ослабленою, якщо не скупається у дже­­релі два-три рази на тиждень. Вона моржує вже п’ять років і помітила, що відтоді менше хво­ріє на застудні захворювання.
Однак жінка переконана, що моржування — хо­бі, а не панацея від усіх хвороб. Каже, що крижана купіль взи­мку й обливання холодною водою влітку додають їй сил і здоров’я.
Бажаючим стри­бнути до ополонки пані Алла радить не робити це поспіхом, а загартовувати організм з лі­та, поступово знижуючи температуру води.


— Потрібно підготуватися до купання як психологічно, так і фізично, — каже лікар. — Занурюватися в ополонку спочатку можна не більш як на одну-дві секунди. На­віть досвідчені моржі плавають у крижаній воді лише 25-30 секунд.
За цей час організм перестає відчувати холод, тому людина може втратити контроль над собою. пояснює вона. А тривале перебування в крижаній воді нерідко при­зводить до переохолодження.

Алла Лопатко каже, що якось покинула моржувати на кілька місяців. Повернулася, коли зрозуміла, що їй важко без цього.

 

— Якщо людина займається моржуванням, — пояснює лікар, — то її організм ніби запро­гра­мований. Без купання вона почувається пригніченою.
Вегетосудинної дистонії керуюча відділенням страхової групи “ТАС” Тетяна Степанюк позбулася, коли почала плавати у крижаній воді. Тепер вона тричі на тиждень уранці займається моржуванням.


— Спочатку я обливалася, а потім усе літо купалася в джерелі, — згадує жінка. — Спершу було страшно купатися взимку, але потім виявилося, що для мене це найбільший кайф, — сміється жінка.

Тетяна Степанюк переконана, що моржування — не панацея. Потрібно весь час вести здоровий спосіб життя. Щодня виконувати спеціальні вправи, правильно харчуватися і позитивно мислити. Бо рух, вода і гарний настрій творять чудо.


— Починаю ранок з молитви. Кажу: “Слава Тобі, Боже, за те, що маю” — скорочено СТБ, — усміхається пані Тетяна. — Так налаштовуюся, що маю змінюватися у кращу сторону.
Перш ніж зайти у воду, потрібно підготувати своє тіло — розігріти м’язи, ра­дить жінка. Різниця те­м­пе­ратури води і тіла має бути велика. Потім вийти босоніж на траву. Промовити “Отче наш” і “Богородице Діво”, три рази глибоко вдихнути і сміливо зайти у воду.


— Перебувати у воді можна не більше 5 секунд, — каже пані Тетяна. — Але є такі відважні хлоп­ці, які купаються до трьох хвилин.
Не довше двох секунд можна купатися у сильний мороз чи вітер. У воді треба безперервно енергій­но рухатися, наголошує лі­кар. Плавати краще брасом. Коли людина виходить з води, їй потрібно швидко одягнути халат або спортивний костюм і зайти до кімнати для переодягання.
Під час занурення в холодну воду організм люди­ни отримує сильний стрес, який активізує іму­нну систему, пояснює лікар.


— Однак така профілактика підходить не всім, — додає він. — Вона про­ти­показана людям з порушеннями мозкового кровообігу, психічними розладами, гіпертонією, шкір­ними хворобами. Забути про моржування треба і тим, у кого інфе­к­ційні захворювання з високою температурою. Це ж стосується і хворих на серцево-судинні захворювання, приміром ревматизм.
Однак протипоказання, додає Олег Дзісяк, у деяких випадках відносні. Він знає випадки, коли спортсмени з хворими нирками (хронічний пієлонефрит) позбувалися своєї недуги. Але це швидше виняток.


— Зазвичай лікарі не схвалюють моржування, — підсумовує пан Олег, — і відраджують паціє­нтів від цього екстремального ви­ду загартування.

Аби уникнути стресів, Надія Ковалюк щотижня купається в джерелі, що у парку “Топільче”. Жінка працює на залізниці і часто залишається на нічні чергування. А щоб підбадьоритися і зняти втому, після роботи плаває у крижаній воді.

 

Матеріал підготував аспірант-біолог ЛДНУ ім. І Франка - Антон Кобилянський